Спеціальні можливості

Новини

П'ятниця, 02 жовтня 2020 14:59

Про що мовчать хірурги: зізнання офтальмолога та ендоскопіста

До рук хірурга краще не потрапляти, – цей вислів прижився у народі не від сьогодні. Мабуть, за цим висловлюванням людський страх і бажання уникнути скальпеля. А чи знаємо, що хірурги теж бояться? І на що готові заради результатів у роботі? Про це і не тільки дві хірургічні історії. Без прикрас.

Таїнство в операційній

«В галузі хірургічної офтальмології Марина Вершиніна працює 36 років. Свою найскладнішу операцію пам’ятає до найменших деталей, хоча робила її ще в 1994-му. «У пацієнта катаракта. Це далеко не перша моя операція, – пригадує хірургиня-офтальмолог. – Аж тут на скловидному тілі тоне кришталик і лягає на очне дно. Досі пам’ятаю те неприємне болісне відчуття і жахливе усвідомлення, що око вже не буде бачити, кришталик вже не витягти, що я не зробила те, що мала б. Уже більше 27 років в мене перед очима той пацієнт і кришталик, який тоне...». За словами лікарки, буває по-різному, але саме цю ситуацію передбачити було неможливо. Виводили кришталик методом видавлюванням і він пішов не вперед, а назад. «Ось око, ось розріз. Ядро виводилось вперед, а в мене весь кришталик потонув на скловидному тілі, – пояснює Марина Вершиніна. – Найцікавіше, що цей пацієнт прийшов через два роки з проханням полікувати інше око. Не хотіла його оперувати, але він наполіг, – і все було добре».

Марина Вершиніна називає хірургічну офтальмологію таїнством. «Скільки вже працюю, а досі не можу втямити, як так все це можливо. З одного боку знаю, що роблю , а з іншого ну не розумію як так виходить... Око – це ж не тверда структура! Щось там копирсаємось в ньому, після цього око бачить та ще й гарно виглядає. І вдається допомогти людині!»

Завтра у нас операційний день. Через карантин значно менше пацієнтів, але здебільшого це люди старшого віку, яким часто потрібен особливий догляд, і добре, що можемо запропонувати їм комфорт і достойні умови, – говорить Марина Вершиніна. – В операційних у нас все за стандартами: двомісні палати з ортопедичними матрацами на ліжках, сучасна апаратура, – хоча ще декілька років тому це було нашою мрією...»

Лікарка стверджує: аби займатися хірургічною офтальмологією треба мати витримку, силу волі та рішучість. «Якщо боїшся взяти на себе відповідальність, то оперувати не почнеш. Скільки років оперую, але в операційній щоразу вискакує серце, є хвилювання. При цьому приймати рішення треба миттєво. Якщо є ускладнення і нема миттєвого рішення, то зору в пацієнта не буде. Навряд чи це талант. З віком та досвідом все приходить, проте має бути бажання і певний характер. Коли щось стається не так, тоді опановує неспокій, ночами думається, чому не так і як з цим бути…»

Щоденний Чорнобиль

«Ендоскопічна хірургія не передбачає розрізів ззовні. Все робиться всередині зі застосування відеоендоскопів, що мають оптичне збільшення, – розповідає хірург-ендоскопіст Тарас Дзвонковський. – Якщо раніше хірург робив лапаротомію, заходив в ділянку втручання руками і для подальшого стану хворого були чималі ризики, то сьогодні ми проводимо легкий наркоз, знеболення, невеличкий розріз – і забираємо камінь, що перекриває жовчеві протоки». Так пацієнт з мінімальним ризиком позбувається недуги, проте чимала небезпека існує для операційної бригади, яка знаходиться за півметра від рентгенівської трубки, звідки йде опромінення. Такий-собі міні Чорнобиль в операційній. Зауважимо, що на сьогодні обласна лікарня – єдиний заклад на Прикарпатті, в якому ось уже 17 років роблять малоінвазивні оперативні втручання. Щодня таких операцій тут проводять три-чотири, а упродовж року близько п’ятисот.

Хірург акцентує на необхідності вчасних ендоскопічних обстежень з метою ранньої діагностики найбільш поширених онкологічних захворювань стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки, товстої кишки, підшлункової залози, жовчевих протоків, трахеї, бронхів. А щодо ризиків інфікування чи мінімізації помилок, то навряд чи цього можливо уникнути... Як стверджують хірурги, коли лікар йде на операцію, він ризикує щоразу. «Всі можливі ризики закордоном прописані детально на кількох сторінках. Хірургія – це взагалі суцільний ризик і навряд чи є лікарі, які зуміли уникнути помилок», – зазначає Дзвонковський.

Лікар-ендоскопіст пригадує одну з операцій, коли у пацієнта видаляли доброякісний поліповидний утвір у товстій кишці. «Оскільки ситуація ускладнилось кровотечою, яка продовжилась на наступний день, для її зупинки та видалення утвору нам довелося залучати колег з іншого відділення, – розповідає Дзвонковський. – Хоча на початку хотілося зробити все з найменшим втручанням, щоби людина швидко забула, що в неї взагалі була ця проблема.». Щоби наступного разу передбачити можливі ускладнення та ефективніше проводити ендоскопічні операції, Тарас Дзвонковський не перестає вчитися. Хірург бере участь у всеукраїнських та міжнародних симпозіумах, конференціях і майстер-класах. Серед останніх поїздок – Амстердам, Барселона, Варшава, Дюссельдорф. Різні види операцій, підходи і трактування, – все це під час навчальних інтенсивів, хоча хірургічний досвід уже більше тридцяти років. «Найважливіше у роботі – не пропустити складну патологію, бо інакше довго болітиме, що чогось не врахував, не доопрацював, перебільшив чи навпаки применшив можливості хірургічного втручання. А боротьба всередині триває безупинно...», – підсумовує хірург.

Прочитано 2126 разів

(095) 303-42-42

Моб. номер Vodafone

(097) 303-42-42

Моб. номер Kyivstar

Івано-Франківськ,
вул. Федьковича, 91

Адреса лікарні

Image

(095) 303-42-42

Моб. номер Vodafone

(097) 303-42-42

Моб. номер Kyivstar

103

безкоштовно зі стаціонарних та мобільних

Івано-Франківськ,
вул. Федьковича, 91

Адреса лікарні

© 2024 КНП ОКЛ ІФ ОР

Вхід на сайт

Якщо Ви ще не зареєстровані,
зареєструйтеся зараз!