Днями відбувся підсумковий, третій тренінг у межах проєкту «Інклюзивна лікарня для стійкої громади», який реалізує Благодійний фонд «Об’єднані захисниками» спільно з обласною клінічною лікарнею. Навчання було присвячене особливостям комунікації медичних сестер з ветеранами та ветеранками.

Під час третього модуля на тему «Комунікація з людьми з пораненнями та ампутаціями» тренер, ветеран російсько-української війни Андрій Фармуга, зокрема говорив про те, як ветерани сприймають цивільне суспільство.

«У більшості випадків люди з війни повертаються з відчуттям, що світ до них ворожий. Цивільні здаються незрозумілими, тому може виникати настороженість. Для ветеранів, які опиняються серед цивільних, інколи складно навіть просто перебувати в такому середовищі. Усе це — наслідки війни», — зазначив він.

За словами лектора, ключовим завданням тренінгу було допомогти медикам усвідомити свою роль як партнерів і супроводжуючих у процесі лікування. «Йдеться не про батьківську опіку і не про надмірну героїзацію чи жалість. Коли ветерана жаліють, він може сприймати це як сигнал слабкості, а сильним людям жалість не потрібна», — наголосив Андрій Фармуга.

Окрему увагу під час навчання приділили людиноцентричному підходу. «Комунікація — це певний “клей”, який дозволяє всій конструкції залишатися інклюзивною. Слово — суперечливий інструмент: ним можна зцілити, а можна й нашкодити, особливо коли йдеться про людей із військовим досвідом. Тому за будь-яких обставин важливо в першу чергу бачити людину з усіма її емоціями та реакціями», — підкреслив тренер.

Загалом підхід у форматі «рівний — рівному» Андрій Фармуга назвав одним із найефективніших для повернення, залучення та соціалізації ветеранів. З власного досвіду адаптації він також наголосив на важливості спільнот і безпечних просторів, куди військові потрапляють після повернення з фронту.

Учасниця тренінгу Леся Григорчук зазначила, що для неї новим було усвідомлення того, що військові та ветерани можуть сприймати медичний персонал і цивільне суспільство загалом як вороже середовище. «Це стало для мене відкриттям, адже ми щиро хочемо допомогти, дарувати турботу, добро й підтримку, але людина може бути не готовою це приймати. Тому нам потрібно набратися терпіння й підходити до цього з розумінням. Це було дуже цінно», — поділилася враженнями старша медична сестра відділення ендокринології.

Медичні сестри та волонтери простору «МріяДія» також відзначили, що подібні тренінги є вкрай потрібними сьогодні для різних груп громади, а про такі нюанси взаємодії слід говорити на різних рівнях.

Адміністраторка простору «МріяДія» Аліна Гинда щодня у своїй роботі з військовими бачить, наскільки важливо розуміти, з яким досвідом і внутрішнім багажем людина повертається з війни. «Мені дуже імпонують такі тренінги, адже вони цінні й надзвичайно на часі. Ветерани часто повертаються з травматичним досвідом, і саме він безпосередньо впливає на рівень довіри, контакт і реакції у спілкуванні, — говорить Аліна. — Водночас медики чи інші фахівці можуть мати високий рівень професійних знань, але без емпатичного й чутливого спілкування навіть саме лікування в медичному закладі може бути менш ефективним».

За словами Аліни Гинди, такі тренінги допомагають вийти з підходу «я знаю, що з тобою», коли ми лише констатуємо травматичний досвід людини. Натомість через навчання, слухання людей з власним досвідом і готовність вчитися з’являється інший рівень взаємодії — «ми команда», де рішення шукають разом, у партнерстві, з повагою до потреб військового чи ветерана.

За словами організаторів, спільнота Благодійного фонду «Об’єднані захисниками» та Обласна клінічна лікарня й надалі готові бути майданчиком для навчань і відкритих діалогів.

Серію тренінгів організували в межах проєкту «Інклюзивна лікарня для стійкої громади», який реалізує Благодійна організація «Благодійний фонд «Об’єднані захисниками» за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні в межах проєкту «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки уряду Японії.